Disciples: Sacred Lands

Disciples: Sacred Lands від Strategy First виходить у 1999 році і одразу виділяється на тлі інших покрокових стратегій похмурою атмосферою, готичним візуальним стилем та незвичним підходом до розвитку загонів. Гра пропонує не класичне керування арміями, а контроль над невеликими групами юнітів на чолі з героєм, де кожен боєць важливий, а втрати відчуваються болісно.

Карта світу поділена на території, які потрібно захоплювати й утримувати, розвиваючи столицю своєї фракції та поступово просуваючись до цілей сценарію. Економіка вкрай проста й зав'язана на контролі ресурсів, тому основний акцент зміщується в бік тактики, позиціювання та грамотної прокачки загону. Бої відбуваються на окремому екрані й будуються на черговості ходів, де юніти стоять у фіксованих позиціях, а успіх залежить від складу групи та правильного вибору цілей.

Гра робить ставку на атмосферу. Темні фони, деталізовані спрайти, похмурі портрети юнітів і гнітюча музика створюють відчуття важкого, вмираючого світу. Кожна з чотирьох фракцій відрізняється не тільки візуально, але й філософією розвитку: десь ставка на живучість, десь на урон, десь на магію та ослаблення. Прокачка юнітів через гілки покращень стає однією з ключових механік, формуючи відчуття росту не армії, а саме загону ветеранів.

Кампанії побудовані як послідовність сценарних карт із чітко заданими завданнями. Гравець вільний у тактиці просування по карті, але структура місій лінійна й підпорядкована сюжету. Темп гри неквапливий, що вимагає планування та терпіння, що ще сильніше відрізняє її від більш динамічних стратегій того часу.

На момент виходу гру сприймають як незвичну та атмосферну альтернативу класичним представникам жанру. Її хвалять за стиль, звук, дизайн юнітів та оригінальну бойову систему, але критикують за повільність, просту економіку та обмеженість масштабів битв. З часом саме ці особливості починають сприйматися як фірмові риси серії.